Ярослав Романюк зазначив, що йдеться про ліквідацію Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів у не передбачений Основним Законом України спосіб за наявності закріпленої Законом процедури реорганізації цих судів. Крім того, створюється правова невизначеність у частині існування в судовій системі України одночасно двох найвищих судових інстанцій, рішення яких є обов’язковими для виконання органами державної влади та судами; порушується доступність правосуддя для громадян, які фактично втрачають право на перегляд рішень у касаційному порядку протягом розумного строку. Створюється правова невизначеність положеннями про право участі в конкурсі (а не переведення) на зайняття посади судді Верховного Суду особами, які вже є суддями найвищого судового органу й не змінюють при цьому рівня суду, та суддями, п’ятирічний строк повноважень яких закінчився, посада не є вакантною і рівень суду також не змінюється.
Доповідач підкреслив, що аналогічну процедуру запроваджено Прикінцевими та перехідними положеннями Закону й щодо ліквідації судів апеляційної й першої інстанції під час утворення відповідних судів апеляційних і місцевих округів, що свідчить про порушення доступності правосуддя, а отже, і права на судовий захист для громадян у цілому на тривалий період.